Фабула судового акту: Відповідно до статті 61 Конституції України «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.»  Дискусія про те, як ця стаття реалізується  не у кримінальному судочинстві,  а в інших – цивільному, господарському, адміністративному триває давно. У судових рішеннях існують різні підходи до вирішення цього питання, і ця справа приклад нового підходу, нового ВС.   

Господарський договір передбачає у розділі «Відповідальність сторін» стягнення зі сторони договору за  порушення виконання грошового зобов’язання пеню і штраф. Тобто два окремих пункти. Суди трьох інстанцій були солідарні – це НЕ подвійна відповідальність за одне і те ж саме господарське правопорушення.  

Так, згідно ст. 549 ЦК України пеня та штраф є видами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України – видами штрафних санкцій.  Тому, на переконання ВС у  цій справі пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.  

ВС також наводить інші постанови суду касаційної інстанції і підкреслює:  у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Банк НЕ має право стягувати одночасно пеню і штраф за порушення позичальником грошових зобов’язань, оскільки подвійна цивільна відповідальність заборонена ст. 61 Конституції України (ВССУ від 31 травня 2017р. у справі № 756/2999/15-ц)

Подвійне притягнення особи до відповідальності: адміністративної та кримінальної (Бориспільський міськрайонний суд Київської області: суддя Левченко А. В.) та повідомлення про злочин судді Левченко А. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

м. Київ

Справа №  917/194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. – головуючого, Краснова Є. В., Пількова К. М.,

секретар судового засідання – Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача-1 – не з’явилися,

позивача-2 – не з’явилися,

відповідача – Гонтаря В. М. (адвокат),

прокуратури – Гришиної Т. А. (посвідчення №044815 від 16.11.2016),

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства “Рембудплюс” на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 (суддя Тимощенко О. М.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 (головуючий – Склярук О. І., судді: Гетьман Р. А., Дучал Н. М.) у справі

за позовом заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Глобинської районної державної адміністрації,

2) Глобинської центральної районної лікарні,

до Приватного підприємства “Рембудплюс”

про розірвання договору, стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2018 року заступник керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Глобинської районної державної адміністрації (далі – Глобинська РДА) та Глобинської центральної районної лікарні (далі – Глобинська ЦРЛ, Замовник) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства “Рембудплюс” (далі – ПП “Рембудплюс”, Підприємство, Підрядник) про розірвання договору №11/7 від 11.07.2017, укладеного між Глобинською ЦРЛ та ПП “Рембудплюс”, стягнення з відповідача 480000 грн. попередньої оплати, 251200 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов’язання, 21794 грн. пені та 33600 грн. штрафу за порушення строку використання авансу, посилаючись на статті 526, 530, 611, 837, 854 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статті 188, 193, 202, 206 Господарського кодексу України (далі – ГК України).

2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням підрядником своїх зобов’язань за договором №11/7 від 11.07.2017 (далі – договір підряду №11/7).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.06.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП “Рембудплюс” на користь Глобинської ЦРЛ 480000 грн. попередньої оплати, 251200 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов’язання, 21794,93 грн. пені та 33600 грн. штрафу за порушення строку використання авансу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 204, 530, 546, 549, 611, 612, 629, 631, 837, 853, 854 ЦК України, статей 230, 231, 232 ГК України та статей 13, 73, 74, 76, 77, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення сум неповернутого Підрядником авансу та штрафних санкцій з огляду на прострочення виконання Підприємством будівельних робіт з реконструкції даху хірургічного корпусу Глобинської ЦРЛ та невикористання Підрядником виплаченого Замовником авансу протягом 3-місячного строку, визначеного пунктом 4.3 договору підряду №11/7. При цьому місцевим господарським судом зазначено про відсутність підстав для розірвання договору підряду №11/7 у зв’язку з припиненням цього договору 31.12.2017 з мотивів закінчення строку його дії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ПП “Рембудплюс” звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 181 ГК України та статей 530, 538, 612, 613, 614, 853, 882 ЦК України, наголошуючи на тому, що: 1) договором підряду №11/7 не визначено строк виконання робіт, а календарний графік виконання робіт не підписано Глобинською ЦРЛ, що свідчить про непогодження сторонами строків виконання робіт, за порушення яких Замовником нараховано штрафні санкції; 2) прострочення боржника (Підрядника) не настало внаслідок прострочення Замовника як кредитора, обумовленого невиконанням Замовником зустрічного зобов’язання шляхом ненадання Підприємству зміненої проектно-кошторисної документації; 3)часткове використання відповідачем авансу підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року форми №КБ-2в і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017 року форми №КБ-3, які 30.11.2017 листом ПП “Рембудплюс” №3011-2 були направлені на адресу Замовника, але ним не підписані, а також висновком комплексної судової будівельно-технічної експертизи №808/809 від 25.04.2018 по кримінальному провадженню №4201817119000003, внаслідок чого суди мали здійснити перерахунок нарахованих позивачем штрафних санкцій виходячи із залишку основного боргу (суми невикористаного авансу); 4) матеріали справи не містять мотивованої відмови Глобинської ЦРЛ, від підписання актів приймання виконаних робіт за договором підряду №11/7, внаслідок чого виконані Підрядником роботи вважаються прийнятими Замовником.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Глобинська ЦРЛ у відзиві на касаційну скаргу просить її відхилити з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. Протоколом визначення переможця конкурсних торгів від 30.06.2017 за результатом проведення процедури закупівлі найбільш економічно вигідною пропозицією конкурсних торгів на закупівлю ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 код ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (Реконструкція даху хірургічного корпусу Глобинської ЦРЛ) визнано пропозицію ПП “Рембудплюс” та визнано останнього переможцем конкурсних торгів.

9. 11.07.2017 між ПП “Рембудплюс” та Глобинською ЦРЛ укладено договір підряду №11/7, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.5, 3.1 якого Підрядник зобов’язується у 2017 році якісно виконати на свій ризик власними та залученими силами та засобами, передбачені даним Договором будівельні роботи за робочим проектом: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 код ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (Реконструкція даху хірургічного корпусу Глобинської ЦРЛ), відповідно до проектно-кошторисної документації, договірної ціни та в межах фактичного обсягу видатків; з придбанням і встановленням обладнання, що монтується; здати в обумовлені строки роботи Замовнику, усунути недоліки; а Замовник – прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами даного Договору та забезпечити підписання декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Предмет Договору (найменування об’єкта): ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 код ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (Реконструкція даху хірургічного корпусу Глобинської ЦРЛ). Істотні умови Договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання Договору до повного виконання зобов’язань сторонами. Ціна цього Договору є динамічною, становить 1600000 грн., у тому числі ПДВ 266666,67 грн.

10. Згідно з пунктами 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.12 договору підряду №11/7 Замовник може надавати Підряднику аванс (попередня оплата) в розмірі що не перевищує 30% від загальної річної вартості робіт, відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, та постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” від 23.04.2014 №117. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс (попередню оплату) на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів конструкцій, виробів протягом не більше трьох місяців після одержання авансу (попередньої оплати), що буде підтверджено примірними формами КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт”, КБ-3 “Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати”, М-15 “Акт про прийнятті устаткування”. По закінченні тримісячного терміну, невикористанні суми авансу (попередньої оплати) повертаються Замовнику протягом 5 календарних днів. Замовник має право контролювати використання наданих Підряднику сум авансу (попередньої оплати). Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3). Оплату виконаних робіт Замовник проводить по мірі надходження з бюджету коштів на оплату видатків по роботі за даним об’єктом в сумі, що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Ненадання або затримка авансу (попередньої оплати) з підстав, які не залежать від Замовника, не є підставою для затримання початку робіт, або зменшення обсягу виконаних робіт відповідно до розділу V цього Договору.

11. Пунктами 7.3.2, 7.3.3 договору підряду №11/7 передбачено, що за порушення строків виконання зобов’язання, зокрема строків здачі робіт, на вимогу Замовника, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. За порушення строку повернення Замовнику невикористаної суми авансу (попередньої оплати), на вимогу Замовника Підрядник зобов’язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від невикористаної та неповерненої суми авансу (попередньої оплати) за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми авансу (попередньої оплати).

12. У пунктах 10.1 і 12 договору підряду №11/7 сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р., та у будь-якому разі – до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань. Невід’ємною частиною Договору є: Договірна ціна; Календарний графік виконання робіт.

13. Підрядником було підписано та скріплено печаткою календарний графік виконання робіт, у якому визначено строк виконання будівельних робіт – серпень 2017р., а щодо робіт із влаштування системи відведення атмосферних опадів – жовтень 2017р.

14. 30.08.2017 на виконання пункту 4.2 договору підряду №11/7 Глобинською ЦРЛ на рахунок ПП “Рембудплюс” перераховано 480000 грн. авансу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжного доручення №1 від 30.08.2017 та банківської виписки по рахунку від 30.08.2017.

15. 03.10.2017, 20.11.2017 та 05.12.2017 на адресу відповідача надсилалися претензії Замовника щодо невиконання Підрядником умов договору підряду №11/7.

16. З протоколу про порушення бюджетного законодавства від 05.12.2017, складеного заступником начальника відділу бюджетних надходжень та видатків Кулик Т.В. Управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі Полтавської області, вбачається, що згідно з рахунком №35 від 28.08.2017 проплачено попередня оплата 30.08.2017 в сумі 480000 грн. а станом на 05.12.2017 попередня оплата не закрита відповідними підтвердними документами.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

18. Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

19. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

20. Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання

21. Частинами 2 і 4 статті 231 ГК передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

22. Такий вид забезпечення виконання зобов’язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК Українита статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов’язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов’язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

23. За таких обставин, колегія суддів вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК Українипеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

24. При цьому Верховний Суд зазначає, що пункти 7.3.2 і 7.3.3 договору підряду №11/7, якими на Підрядника покладається відповідальність у вигляді сплати на користь Замовника пені та штрафу за прострочення виконання будівельних робіт, а також пені та штрафу за прострочення повернення суми невикористаного авансу, не оспорюються відповідачем, в зв’язку з чим в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність вказаного правочину.

25. Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

26. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність повернення авансу в цілому або в його невикористаній частині, цілком правомірно відхиливши посилання скаржника на підтвердження використання Підрядником авансу в сумі 480000 грн. наявними у справі копіями видаткових накладних №11 від 08.09.2017 на суму 160098,74 грн., №14 від 06.10.2017 на суму 450006,70 та копіями платіжних доручень №232 від 08.09.2017 на суму 160000 грн., №268 від 06.10.2017 на суму 100000 грн., №271 від 11.10.2017 на суму 350000 грн., оскільки за змістом пункту 4.3 договору підряду №11/7 належними і допустимими доказами використання Підприємством одержаного авансу є підписані сторонами примірні форми КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт”, КБ-3 “Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати”, М-15 “Акт про прийнятті устаткування”, які в матеріалах справи відсутні (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 по справі №922/1119/18, від 07.12.2018 по справі №910/23196/17 та від 17.05.2018 по справі №910/13832/17).

27. Таким чином відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив використання авансу протягом 3-х місяців після його одержання, а посилання скаржника на висновок комплексної судової будівельно-технічної експертизи №808/809 від 25.04.2018 по кримінальному провадженню №4201817119000003, апеляційний суд обґрунтовано не прийняв до уваги з тих мотивів, що перед судовим експертом питання використання авансу взагалі не порушувалося, натомість предметом дослідження експертизи були питання щодо обсягів та вартості робіт, включених до акта приймання виконаних робіт форми КБ-2в №1 за 2017р. на суму 480000 грн. та №2 за 2017р. на суму 17163,73 грн. по об’єкту “Реконструкція даху хірургічного відділення Глобинської ЦРЛ”.

28. Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

29. Частинами 1, 2 статті 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

30. Відповідно до частини 4 статті 879 та частини 4 статті 882 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

31. Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об’єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов’язаний оплатити виконані роботи.

32. Враховуючи наведені положення чинного цивільного законодавства, колегія суддів відхиляє безпідставні доводи скаржника про те, що часткове використання відповідачем авансу нібито підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року форми №КБ-2в і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017 року форми №КБ-3, які 30.11.2017 листом ПП “Рембудплюс” №3011-2 були направлені на адресу Замовника, але ним не підписані, внаслідок чого суди мали здійснити перерахунок нарахованих позивачем штрафних санкцій виходячи із залишку основного боргу (суми невикористаного авансу), оскільки від підписання зазначених акта та довідки Замовник мотивовано відмовився шляхом надіслання Підряднику листа-претензії  від 05.12.2017 №2263.  

33. Викладеним також спростовується бездоказове твердження відповідача про те, що матеріали справи не містять мотивованої відмови Глобинської ЦРЛ, від підписання актів приймання виконаних робіт за договором підряду №11/7, внаслідок чого виконані роботи вважаються прийнятими Замовником.

34. Водночас судом першої інстанції достеменно встановлено та скаржником не заперечується той факт, що акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в №1 за 2017р. на суму 480000 грн. та №2 за 2017р. на суму 17163,73 грн. були надіслані Замовнику лише листом ПП “Рембудплюс” №9 від 29.03.2018, тобто як за межами встановлених у календарному графіку строків, так і за межами строку дії договору підряду №11/7, який (строк) закінчився 31.12.2017, що свідчить про порушення Підрядником обов’язків, передбачених пунктами 4.11, 6.3.11 цього договору.

35. Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

36. Касаційна інстанція приймає до уваги посилання скаржника на невизначеність безпосередньо в тексті договору підряду №11/7 кінцевого терміну виконання робіт, тоді як календарний графік виконання робіт (Додаток 12.1), який є невід’ємною частиною цього договору, не підписаний Замовником, що свідчить про передчасність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про погодження сторонами вказаного графіку.

37. Проте, враховуючи підписання календарного графіку виконання робіт Підрядником як зобов’язаною особою зі скріпленням Додатку 12.1 печаткою Підприємства, а також фактичне визнання відповідачем у листі від 30.11.2017 №3011-1 обставин недотримання зазначеного графіку з причин одержання від Замовника авансу лише 29.08.2017, Верховний Суд погоджується з подальшим висновком судів попередніх інстанції про доведеність належними доказами факту прострочення виконання Підрядником робіт починаючи з 01.11.2017, внаслідок чого спірні суми штрафних санкцій позивачем нараховані правомірно.

38. Крім того, колегія суддів зауважує, що виходячи зі змісту частини 2 статті 846 ЦК України Замовник вправі вимагати від Підрядника завершення виконання робіт з реконструкції даху Глобинської ЦРЛ у розумний строк – по 31.10.2017, враховуючи початок опалювального сезону та збільшення випадіння атмосферних опадів в осінньо-зимовий період.

39. Пунктом 19 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, передбачено, що строки виконання робіт (будівництва об’єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду, зокрема, в разі внесення змін до проектної документації.

40. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на положення статті 538, частини 4 статті 612 та частин 1, 2 статті 613 ЦК України в обґрунтування своїх доводів про те, що прострочення боржника (Підрядника) не настало внаслідок прострочення Замовника як кредитора, обумовленого невиконанням Замовником зустрічного зобов’язання шляхом ненадання Підприємству зміненої проектно-кошторисної документації, оскільки, по-перше, з матеріалів справи не вбачається та судами не встановлено внесення сторонами відповідних змін до договору підряду №11/7. По-друге, вказані заперечення скаржника не можуть бути прийняті до уваги як такі, що суперечать імперативним вимогам частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, згідно з якими істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.

41. В силу меж перегляду справи в порядку касації, передбачених статтею 300 ГПК України, Верховний Суд не приймає до уваги як такі, що зводяться виключно до переоцінки наявних у справі доказів, твердження скаржника про те, що часткове використання відповідачем авансу підтверджується висновком комплексної судової будівельно-технічної експертизи №808/809 від 25.04.2018 по кримінальному провадженню №4201817119000003.

42. Отже, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши належну правову оцінку умовам договору підряду №11/7 та врахувавши положення чинного цивільного законодавства, дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення суми невикористаного Підрядником авансу та сум штрафних санкцій, нарахованих Замовником за прострочення виконання будівельних робіт та за прострочення повернення авансу, а також щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору підряду №11/7 у зв’язку з її необґрунтованістю.

43. В свою чергу колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами Глобинської ЦРЛ, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку щодо часткового задоволення позову, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

45. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, у зв’язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Щодо судових витрат

46. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Рембудплюс” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №917/194/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                

Ю.Я.Чумак

Судді                                                                                                             

Є.В.Краснов

                                                                                                     К.М.Пільков

Джерело: protocol.ua

Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *